Для батьків

Правила поведінки учнів у школі

1.  Загальні правила поведінки.

1.1.          Учень приходить до школи за 10-15 хвилин до початку занять, чистий, у шкільній формі, має змінне взуття. При вході у школу дотримується правил ввічливості, знімає в гардеробі верхній одяг, міняє взуття і прямує до місця проведення уроку.

1.2.          Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети і інші одурманюючі засоби і отрути.

1.3.          Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

1.4.          Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти з школи та її території в урочний час.

1.5.          У разі пропуску занять до 3-х днів учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку від медичної сестри.

1.6.          Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші – молодшим, хлопчики – дівчаткам.

1.7.          Поза    школою учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не осоромити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.

1.8.          Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.

1.9.          Не дозволяється користуватися плеєром і мобільним телефоном на уроках.

1.10.На першу вимогу вчителя слід пред'являти щоденник.

1.11.Щодня вести запис домашніх завдань у щоденнику.

1.12.Учень зобов’язаний дотримуватися вимог щодо ведення зошитів та учнівських щоденників.

2.       Основні правила поведінки учнів в школі.

2.1.      Учні не мають права пропускати заняття без поважних причин.

2.2.       Учні не мають права під час знаходження на території школи та при проведенні шкільних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров'я оточуючих.

2.3.       Учні не мають права знаходитися в приміщенні школи після закінчення учбових занять або неурочних заходів без дозволу працівників школи.

2.4.       Учні     повинні оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі, визначеному Державним стандартом загальної державної освіти.

2.5.       Дотримуватися законодавства, моральних та етичних норм.

2.6.       Підвищувати           загальний культурний рівень.

2.7.       Дотримуватись вимог Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.

3. Поведінка на уроках

3.1.          Коли   вчитель входить у клас, учні встають, вітаючи вчителя. Так само учні вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять.

3.2.          Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми і іншими справами, що не стосуються уроку.

3.3.          Якщо під час занять учневі необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя.

3.4.          Якщо  учень хоче поставити запитання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.

3.5.          Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення заняття, учень має право покинути клас. Перед виходом вчителя з класу учні встають.

4.       Поведінка учнів до початку, на перервах, і після закінчення уроків.

4.1.          До початку уроку учень повинен прибути до кабінету до першого дзвінка, після першого дзвінка увійти до класу і підготуватися до уроку.

4.2.          Під час перерви учні зобов'язані навести чистоту та порядок на своєму робочому місці, вийти з класу, якщо попросить учитель.

4.3.          Виконувати розпорядження чергового вчителя, чергових учнів.

4.4.          Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.

4.5.          На         перервах школярі можуть звернутися до свого класного керівника, чергового від дирекції та чергових учнів за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

5.     Поведінка учнів в їдальні.

5.1. Під час їжі в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.

5.2. Учні повинні шанобливо ставитися до працівників їдальні.

5.3. Учні приходять в їдальню після закінчення уроку, дотримуються черги при отриманні їжі.

5.4. Розмовляти   під час їжі слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.

5.5. Учні прибирають стіл після вживання їжі.

5.6. Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.

5.7. 3абороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.

6.       Рекомендації щодо зовнішнього вигляду учнів.

6.1.          У школу учні повинні приходити в шкільній формі.

6.2.          Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого себе і суспільства.

6.3.          Рекомендується     не використовувати косметику і не носити багато прикрас на заняття.

6.4.          Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.

6.5.          Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.

6.6.          На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ

Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року.

Преамбула

      Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі;

      беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина;

      беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист, як до, так і після народження;

      беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевській декларації прав дитини 1924 року і вказана у Загальній декларації прав людини, а також у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями добробуту дітей;

      беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має,

ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ

проголошує цю

ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ДИТИНИ

з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного блага і блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів:  Читати далі.

Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.

Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумове, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство.

Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.

Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей.

Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.
 

Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.

Принцип 9.Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.

Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.